Мода та війна: 3 повсякденні речі, які прийшли з армійського гардероба - «Мода» » Модные тенденции.

Мода та війна: 3 повсякденні речі, які прийшли з армійського гардероба - «Мода»

10.04.22, 00:00
Мода та війна: 3 повсякденні речі, які прийшли з армійського гардероба - «Мода»
✔ Модные тенденции. →  Последние модные тенденции женской одежды.→  Все о модных тенденциях и трендах→  Наиболее востребованные модели, силуэты и расцветки этого года.→ 


Ми й далі стверджуємо, що мода – це візуальне віддзеркалення своєї епохи, а актуальна довжина спідниць може розповісти про настрої в суспільстві не менше, ніж докладний економічний звіт. У новій частині нашої серії "Мода та війна" vogue.ua згадує вже звичні нам предмети одягу, які прийшли з армійського гардероба.

Кардиган

Сучасний гардероб складно уявити без кардигана – укороченого або об’ємного, на зав’язках або великих ґудзиках, із гардероба шанувальниці Jacquemus або коханого дідуся. А ось його винахід приписують сьомому графу Кардігану, який брав участь у 1854 році в Кримській війні. Кажуть, що під фірмовий мундир він одягав в’язаний жакет без коміра та на ґудзиках. Такий "светр" не обмежував рухів і водночас у ньому було набагато тепліше.

Граф Джеймс Кардіган

Носили цю річ і його солдати, які були не готові до погодних умов у зимовому Криму, насамперед холодних вітрів. Сам Джеймс Кардіган був відомим денді в Лондоні, тому після повернення до Британії светр з глибоким викотом отримав не тільки популярність, але і його ім’я.

Жіночий костюм з кардиганом авторства Марка Боана, 1960-ті

Серед жінок кардигани здобули популярність завдяки Коко Шанель у 1918 році, коли вона представила публіці жіночий костюм, що складається з прямої спідниці та вкороченого кардигана з контрастним оздобленням. А модна історія останніх ста років засвідчує, що кардиган посів своє місце як у чоловічому гардеробі, так і в жіночому. До речі, дизайн класичних чоловічих моделей майже не змінився з часів Кардігана.

Тренч

Під час Першої світової війни надзвичайно популярним став тренч з непромокного габардину, що його придумав Томас Берберрі. Цю функціональну річ оцінили офіцери британської армії — плащ був легким, захищав від вітру й дощу, а також не завдавав незручностей військовикам під час пересування. Команда Burberry розповідає, що тренч проєктували з огляду на всі військові потреби: до погонів прикріплювали свисток і рукавички, до пояса — гранати, кокетка на плечах захищала на полі бою, а кокетку на спині армійці називали «парасолькою». Завдяки її крою краплі води стікали на землю й не давали змоги одягу промокнути. Після війни британські офіцери повернулися додому, а армійські плащі захищали їх від дощу й у цивільному житті.

Свого часу легендарні тренчі носили Вінстон Черчилль і Бернард Шоу. 1955 року королева Єлизавета II видала Burberry так званий Royal Warrant («королівський дозвіл»), офіційне підтвердження того, що компанія є ексклюзивним постачальником королівського двору. 

Бомбер

Історія бомбера починається з часів гвинтових літаків, коли льотчики носили модель шкіряної куртки, відомої як А-2. Підкладка з флісу робила її теплою, а з погляду моди вона була стильною навіть за сьогоднішніми мірками, з еластичними манжетами на рукавах і талії, високим коміром із заходом і нашитими кишенями. Проте з винаходом реактивного літака, здатного літати на набагато більших висотах, а отже за набагато нижчих температур, льотчикам довелося змінювати форму, адже шкіряні куртки промокали від дощу або поту, а на великій висоті вода замерзала, роблячи їх жорсткими, холодними та надзвичайно незручними.

Тонка, легка й водночас тепла куртка стала потребою через розвиток технологій. І вона з’явилася у вигляді моделі B-15, яку вважають безпосереднім предком сучасного бомбера. Ця модель мала хутряний комір, а сама була зроблена з бавовни: хоча нейлон винайшли до Другої світової війни, спершу його переважно використовували для конструкцій парашута, що було раціональнішим і доречнішим розподілом матеріалу під час війни. Після 1945 року нейлон став ходовою тканиною для курток-бомберів через простоту в догляді, водостійкість і практичність.

У 1949 році B-15 була модернізована і стала MA-1. Дизайн куртки знову став своєрідною реакцією на технічний прогрес у будівництві літаків і відповідав потребам пілотів: кабіни були краще ізольовані, тому зникла потреба в теплому хутряному комірі. Його замінили плетеним еластичним, який залишав більше місця для парашутних систем. Саме на цьому етапі була додана знакова помаранчева підкладка, щоб у разі авіакатастрофи пілот міг вивернути куртку навиворіт і бути помітнішим для рятувальників. 

Фото: Alpha Industries

Важлива подія в історії бомбера сталася в 1963 році, коли компанія Alpha Industries отримала військовий контракт на виробництво курток. Саме тоді вони стали поширюватися в Європі та Австралії, тому що Alpha почала експортувати їх як для європейських ВПС, так і для комерційних клієнтів.



Ми й далі стверджуємо, що мода – це візуальне віддзеркалення своєї епохи, а актуальна довжина спідниць може розповісти про настрої в суспільстві не менше, ніж докладний економічний звіт. У новій частині нашої серії "Мода та війна" vogue.ua згадує вже звичні нам предмети одягу, які прийшли з армійського гардероба. КардиганСучасний гардероб складно уявити без кардигана – укороченого або об’ємного, на зав’язках або великих ґудзиках, із гардероба шанувальниці Jacquemus або коханого дідуся. А ось його винахід приписують сьомому графу Кардігану, який брав участь у 1854 році в Кримській війні. Кажуть, що під фірмовий мундир він одягав в’язаний жакет без коміра та на ґудзиках. Такий "светр" не обмежував рухів і водночас у ньому було набагато тепліше. Граф Джеймс Кардіган Носили цю річ і його солдати, які були не готові до погодних умов у зимовому Криму, насамперед холодних вітрів. Сам Джеймс Кардіган був відомим денді в Лондоні, тому після повернення до Британії светр з глибоким викотом отримав не тільки популярність, але і його ім’я. Жіночий костюм з кардиганом авторства Марка Боана, 1960-ті Серед жінок кардигани здобули популярність завдяки Коко Шанель у 1918 році, коли вона представила публіці жіночий костюм, що складається з прямої спідниці та вкороченого кардигана з контрастним оздобленням. А модна історія останніх ста років засвідчує, що кардиган посів своє місце як у чоловічому гардеробі, так і в жіночому. До речі, дизайн класичних чоловічих моделей майже не змінився з часів Кардігана.ТренчПід час Першої світової війни надзвичайно популярним став тренч з непромокного габардину, що його придумав Томас Берберрі. Цю функціональну річ оцінили офіцери британської армії — плащ був легким, захищав від вітру й дощу, а також не завдавав незручностей військовикам під час пересування. Команда Burberry розповідає, що тренч проєктували з огляду на всі військові потреби: до погонів прикріплювали свисток і рукавички, до пояса — гранати, кокетка на плечах захищала на полі бою, а кокетку на спині армійці називали «парасолькою». Завдяки її крою краплі води стікали на землю й не давали змоги одягу промокнути. Після війни британські офіцери повернулися додому, а армійські плащі захищали їх від дощу й у цивільному житті. Свого часу легендарні тренчі носили Вінстон Черчилль і Бернард Шоу. 1955 року королева Єлизавета II видала Burberry так званий Royal Warrant («королівський дозвіл»), офіційне підтвердження того, що компанія є ексклюзивним постачальником королівського двору. БомберІсторія бомбера починається з часів гвинтових літаків, коли льотчики носили модель шкіряної куртки, відомої як А-2. Підкладка з флісу робила її теплою, а з погляду моди вона була стильною навіть за сьогоднішніми мірками, з еластичними манжетами на рукавах і талії, високим коміром із заходом і нашитими кишенями. Проте з винаходом реактивного літака, здатного літати на набагато більших висотах, а отже за набагато нижчих температур, льотчикам довелося змінювати форму, адже шкіряні куртки промокали від дощу або поту, а на великій висоті вода замерзала, роблячи їх жорсткими, холодними та надзвичайно незручними. Тонка, легка й водночас тепла куртка стала потребою через розвиток технологій. І вона з’явилася у вигляді моделі B-15, яку вважають безпосереднім предком сучасного бомбера. Ця модель мала хутряний комір, а сама була зроблена з бавовни: хоча нейлон винайшли до Другої світової війни, спершу його переважно використовували для конструкцій парашута, що було раціональнішим і доречнішим розподілом матеріалу під час війни. Після 1945 року нейлон став ходовою тканиною для курток-бомберів через простоту в догляді, водостійкість і практичність. У 1949 році B-15 була модернізована і стала MA-1. Дизайн куртки знову став своєрідною реакцією на технічний прогрес у будівництві літаків і відповідав потребам пілотів: кабіни були краще ізольовані, тому зникла потреба в теплому хутряному комірі. Його замінили плетеним еластичним, який залишав більше місця для парашутних систем. Саме на цьому етапі була додана знакова помаранчева підкладка, щоб у разі авіакатастрофи пілот міг вивернути куртку навиворіт і бути помітнішим для рятувальників. Фото: Alpha Industries Важлива подія в історії бомбера сталася в 1963 році, коли компанія Alpha Industries отримала військовий контракт на виробництво курток. Саме тоді вони стали поширюватися в Європі та Австралії, тому що Alpha почала експортувати їх як для європейських ВПС, так і для комерційних клієнтів.
Понравилось:
3
Автор: Becker
Комментариев: 0



Перша леді України — про війну, яка змінила
10.04.22, 00:00
Мода та війна: як змінився жіночий гардероб
04.04.22, 00:00
Як модель Лев Улесов, що працював з Prada та
07.04.22, 00:00

Комментарии для сайта Cackle
Укладка: Пучок на макушке -
УКЛАДКА ВОЛОС: ПУЧОК НА МАКУШКЕ. ПОШАГОВАЯ ИНСТРУКЦИЯ. Новая элегантность классического пучка: причёска для особых случаев. Лицо остаётся полностью открытым. ...[/b]  →  Подробнее:)
Я в соц. сетях
Похожие новости
Популярные посты
Лучшие посты
Недавние посты
популярные теги

      


Сегодня в топе
up
Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика